Головні чинники ризику: від природи до експлуатації
- Сонячна енергія: Чим темніше скло або чим вищий у нього коефіцієнт поглинання тепла (наприклад, у тонованих у масі варіантів), тим вищий ризик.
- Температурний градієнт: Критичним вважається перепад у 40°C між різними точками скла. Це часто стається ранньою весною: вночі скло дуже холодне, а зранку яскраве сонце різко нагріває центр, тоді як краї залишаються в холодній рамі.
- Енергозберігаючі покриття: Сучасні Low-E покриття краще утримують тепло всередині склопакета, що підвищує загальну температуру камер і навантаження на скло.
- Зовнішні перешкоди: Жалюзі, щільні штори, наклеєні плівки або навіть меблі, що стоять впритул до вікна, перешкоджають конвекції повітря, викликаючи локальний перегрів.
- Побутові прилади: Кондиціонери, спрямовані на скло, або обігрівачі, розташовані надто близько, створюють штучні зони критичного перепаду температур.
Чому термошок — не гарантійний випадок?
Згідно з технічними регламентами (зокрема ДСТУ/ГОСТ), руйнування скла через термошок не вважається дефектом виробництва. Ось основні аргументи:

